НУ «Чернігівська політехніка» » УЧАСТЬ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ У ПРОГРАМАХ АКАДЕМІЧНОЇ МОБІЛЬНОСТІ

УЧАСТЬ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ У ПРОГРАМАХ АКАДЕМІЧНОЇ МОБІЛЬНОСТІ

ВІДГУКИ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ ПРО УЧАСТЬ У ПРОГРАМАХ АКАДЕМІЧНОЇ МОБІЛЬНОСТІ

Марія Колоток, студентка групи МФК-221 (жовтень 2023) Навчаючись на 2-му курсі магістратури, мені випала можливість поїхати на стажування до міста Брно в рамках програми “ТАК” (Transnational Academic Knowledge-Sharing: Czech Republic and Ukraine Initiative). Місцем стажування став Mendel University in Brno.

Про програму стажування я дізналась від викладачів, та, заручившись підтримкою університету й своїх близьких, я вирушила до Чехії. Країна вразила своєю архітектурою: будівлі в стилі готики, замки часів бароко, сучасні будинки – все це вражало своєю величністю та новизною. Вулиці майже всюди були встелені брущаткою, а вулички були вузенькі, що додавало ще більшої атмосферності.
	Загалом, в деяких деталях це було схоже на нашу Західну Україну, тільки більш по-сучасному. Також була можливість відвідати сусідню країну, а саме Австрію, місто Відень. Ця країна також була вражаюче красивою, з незабутніми краєвидами, а також вдалось скуштувати справжні Віденські вафлі, які готувала жінка родом з України 🙂


	Щодо безпосередньо стажування, перша його частина проходила в онлайн режимі ще будучи в Україні, а вже з 23.10.2023 по 27.10.2023 воно проходило безпосередньо в місті Брно в університеті імені Грегора Менделя на факультеті бізнесу та економіки. Там ми відвідувала заняття від провідних викладачів Чехії, Польщі та Індії. На семінарських заняттях ми в невеликих групах працювали над проектом, який полягав у дослідження рівня діджиталізації одного з університетів України (моя команда працювала над Поліським Національним університетом, м. Житомир).
Заключним етапом був захист проекту у вигляді презентації перед представниками університету Менделя, а по закінченню стажування ми отримали сертифікати, що зазначали нашу безпосередню участь в проекті та досягнуті результати.
	Завдяки цьому стажуванню я змогла побачити нові країни, отримати нові враження, дізналась про досвід освітнього процесу в чешських університетах, поглибила знання у розрізі вивчення фінансових технологій, вдосконалила знання англійської мови, отримала дуже багато цікавих знайомств тощо. До речі, хотілося б зазначити, що НУ “Чернігівська політехніка” має досить високі позиції у розрізі цифровізації, навіть у порівнянні з університетом Менделя 🙂

Тому всім студентам я щиро бажаю не втрачати можливостей відвідувати різні країни в рамках академічної мобільності, оскільки це принесе одночасно і нові враження, і нових цікавий досвід.

Владислав Зеленський, студент групи МФК-221

Норвегія, 2020. Так сталося, що моє студентське життя у перші роки було дуже різноманітним. Однією з активностей того часу стала наукова практика у приватному норвезькому інституті – Fil.Dr.Jan-U. Sandal Institute. Потрапив я на це стажування посередині свого першого курсу. Як потім мені пояснили у міжнародному відділі – потрапити на міжнародну програму на першому курсі це рідкість і такий випадок у них стався ледь не вперше.

До речі, це ще один яскравий доказ того, що за бажання можливо все і ніколи не варто опускати руки.

Потрапив на цю програму я через двотижневі курси, які Dr.Jan-U. Sandal (засновник і директор норвезького інституту) проводив у стінах нашого університету. Це були англомовні курси, які налічували 3 предмети і їх ціллю було підібрати 8 людей (2 групи по 4 на 2 семестри), для подальшої поїздки в Норвегію з метою написання там наукової роботи за тематикою Соціального підприємництва чи інвестиційного менеджменту. Безпосередньо про курси багато розповідати я не буду, скажу лише, що для студента першого курсу це була незвична новинка, але складними назвати я їх не можу.

Щодо поїздки, яка припала для мене на перший семестр другого навчального року, можу сказати наступне – на відміну від багатьох програм це недовготривала поїздка, усього 9-11 днів, але при цьому у вихідні, вільні від наукової праці, професор на своєму авто катав нас по кільком цікавим місцям Норвегії, а також ми відвідали Швецію.

Це був дуже цікавий досвід. По перше, це безкоштовно, все що від тебе вимагалося – лише приїхати в Київський аеропорт (та потім на дорозі назад дібратися додому) і на цьому твої витрати закінчувалися. Все що від тебе вимагалося – встигнути за тиждень написати невелику наукову статтю англійською мовою та потім її захистити.

При цьому, окрім двох нових відвіданих країн і незвичайного досвіду ти отримував ці статті у колекцію своїх наукових робіт, а також прокачував свою англійську, так як окрім написання роботи ми ще й жили у професора, з яким спілкувалися кожного дня, готували з ним їжу, дивилися телевізор та обговорювали політику і ще багато чого іншого.

Підсумовуючи – цікавий досвід, заради якого варто було трохи попрацювати. Якщо буде така можливість – однозначно варто подаватись. Я б особисто точно залюбки відвідав Норвегію таким чином ще один раз.

	Владислав Зеленський, студент групи МФК-221 На 3-му курсі, у 2020-2021 рр. випала можливість потрапити до Марібору, як студент за обміном по програмі міжнародного обміну Erasmus+ і повчитись трохи в Європі та побачити на власному досвіді що таке європейський вуз, в моєму випадку місцем мого навчання став Faculty of Economics and Business, University of Maribor, Словенія.
Про програми обміну я знав ще з першого курсу навчання в університеті, багато цікавився, дізнавався про умови, які пропонують ті чи інші стажування і тому не дивно, що така популярна програма як Erasmus+ мене не обійшла стороною. На питання чи сподобалося мені, або чи поїхав би я ще раз, я без вагань відповім – так. За останні 2 роки кілька студентів зверталися до мене з питаннями про Erasmus, Марібор, Словенію, і кожного разу я щиро рекомендував їм не втрачати часу та можливостей і подаватися на цю програму щоразу, коли є нагода.
Справа в тому, що це не просто стажування з метою лише навчання (хоча не варто забувати, що ви будете саме гостем університету) – це чудова можливість для нових знайомств, друзів, нового досвіду, подорожей, нового досвіду. Тільки уявіть, у свої 18-20 років ви потрапляйте в центр Європи, маєте гарну стипендію, якої вистачає з головою на усі ваші потреби, маєте цікаву компанію з багатьох куточків світу.
	Ви вільні і можете робити все що заманеться – їхати куди завгодно, куштувати нові страви, робити просто нереальні знімки, які будуть прикрашати ваші соц мережі і ще багато іншого. З особистих прикладів “плюшок”, які я маю по завершенню Erasmus – це багато друзів (з переважною більшістю моїх сусідів по гуртожитку я спілкуюся зараз на регулярній основі), багато вражень – починаючи від подорожей і закінчуючи нічними посиденьками з чаєм на кухні, або святкування нового року половиною гуртожитку.
Це все моменти, які не забуваються і викарбовуються у пам’яті. На жаль, особисто мій досвід був трохи обмеженим у кількості можливостей через карантинні обмеження, але навіть з тим, через 2 роки згадується лише позитив. Звичайно, що для того, аби стати учасником такого обміну вам знадобляться певні речі – це знання англійської мови, гарна успішність у навчанні, активність і особисте бажання брати участь у таких стажуваннях. Але я би не сказав, що щось із списку необхідного це непідйомні умови.
	Головне пробувати і не боятися, навіть якщо у вас є проблеми із знанням мови, у тій середі ви точно її підтягнете, навіть якщо ви того не хочете. Щодо документів складностей взагалі немає – всі питання можна вирішити досить швидко.
Крім того не варто забувати про те, що така поїздка прокачає ваші «скіли» – мову, комунікабельність, вміння працювати в команді, також не варто забувати, що й університет вас навчить багато чого новому, причому все це буде для вас у новизну, адже європейські підходи до навчання дещо відрізняються від наших. А ще поїздка і досвід такого плану стануть непоганим доповненням для вашого резюме у майбутньому. Одним словом – ви будете відкривати для себе нові горизонти і нові навички, яких, ви, можливо, навіть і не очікували здобути. Для прикладу я під час своєї поїздки навчився досить непогано готувати.
	Якщо підбивати підсумки у бліц-форматі коротких запитань і відповідей, вийде якось так: – Чи варто їхати? – Так, так і знову так. – Що було найцікавішого? – Нові знайомства, подорожі орендованою машиною Європою, навчання за європейською системою.
– Чи важко було, чи виникали якісь проблеми з оформленням чи якимись документами? – Ні, було не важко, всі питання можна вирішити, тебе підтримують представники університетів двох країн, з ними легко вести діалог. – Чи варто спробувати і що треба зробити, коли пройдеш? – Так, пробувати варто, а як пройдеш – стрибай від радості і пакуй валізи, попереду багато пригод.

	АЛІНА СІРА Міжнародна програма академічних обмінів Європейського Союзу Erasmus+, Маріборський університет, Словенія 25.09.2017-19.02.2018
	Сіра Аліна, студентка 4 курсу бакалаврату: “А чи задумувалися ви коли-небудь навіщо нам студентські роки? Що це таке (окрім навчального процесу)? Відповідь, як на мене, вкрай очевидна. Це час, коли всі двері відкриті, коли ти маєш стільки життєвої сили і енергії, віри в себе і своє майбутнє, й звісно це час можливостей. І ось про одну з таких можливостей я й хочу вам розповісти.
В час, який ми живемо, просто гріх нічого не чути про програми міжнародних обмінів для студентів. Ще з першого курсу я багато читала, спілкувалася з тими, хто вже їздив за програмою Еразмус+ і мріяла бути тією, що розповідатиме про свій власний досвід, а не лише слухатиме. І ось я у Словенії, навчаюся в Маріборському університеті й живу в гуртожитку з безліччю студентів з усього світу. Хіба це не дивовижно? Мрії все ж таки здійснюються! Позаду всі організаційні моменти, знайомство з новою культурою й людьми, перші в житті пари англійською мовою, іспити. Так-так: іспити. Система навчання тут трошки інакша, заліків як таких у них немає, є тільки іспити. І дата їх проведення залежить від того, як швидко вичитується предмет. Зараз згадую, як промайнули мої перші дні в Маріборі – як одна мить.
	Протягом перших трьох тижнів для всіх студентів програми Еразмус + були організовані “Welcome Weeks”. Це безліч заходів, метою яких було познайомити нас з культурою, традиціями не тільки Словенії, але й усіх “країн-учасниць” та звісно допомогти всім студентам стати якомога ближчими. Одним із таких заходів був International Dinner. Усім нам потрібно було презентувати свою країну (до речі, з України нас тут шестеро). Ми мали можливість насолодитися атмосферою кожної країни, побачити національні костюми та скуштувати традиційні страви й напої. Саме завдяки таким подіям ти починаєш по-справжньому усвідомлювати, наскільки різноманітним та прекрасним є цей світ.
Навчання в Маріборському університеті проходить англійською мовою, і як писала вище, трошки відрізняється від нашого. Але пари стоять таким чином, що ти маєш можливість відвідувати всі гуртки і курси та й ще встигаєш подорожувати. Зрозуміло, що більшість з тих, хто приїхав сюди, мають неабияку жагу до подорожей, і я тому не виключення. Вже за перший місяць ми об’їздили безліч сусідніх міст і країн.
До речі щодо гуртків. Фізкультуру я завжди любила, і тому без вагань записалася на “Sport for Erasmus+ students”. Так, іноді деякі такі пари фізкультури займають по п’ять годин часу, по 20 км пройденої відстані, але воно того дійсно вартує. Позаду підкорені вершини гір Погір’я та Святого Урбана, тренування з джоґінґу, волейболу та баскетболу. А попереду – ще один похід у гори, плавання та катання на ковзанах.

Не дивлячись на те, що не минуло ще й два місяця з моменту мого приїзду в Словенію, а вражень вже вистачить на все життя. Я справді бажаю кожному відчути ці емоції на собі. Бажаю, щоб усі, хто зараз читають цей текст, і думають, як я колись (Чому не я про це розповідаю?), обов’язково в майбутньому отримали свій власний неоціненний багаж знань та емоцій від міжнародних програм академічних обмінів”. Більше дізнатись можна за посиланням : https://www.facebook.com/groups/finance.chntu/posts/1667737363289042/

	Атрощенко Ангеліна, Вершняк Наталія, Мекшун Олександр, Панченко Наталія, Шупило Валерія (ФК-131) Студенти кафедри фінансів, банківської справи та страхування Атрощенко Ангеліна, Вершняк Наталія, Мекшун Олександр, Панченко Наталія, Шупило Валерія в період з 24.06.2017 по 02.07.2017 рр. проходили практику у Лодзькому політехнічному університеті (Польща).
Лодзький політехнічний університет був заснований у 1945 році в третьому по величині польському місті. Вищий навчальний заклад динамічно розвивається і наразі є одним з найбільших і найкращих університетів Польщі. Навчання та наукові дослідження проходять на 9 факультетах, де навчаються майже 20 тисяч студентів.
Особливо нас вразило в цьому університеті те, що: – навчання проводиться на 3-х мовах: польська, англійська або французька; – працює система подвійних дипломів, це означає, що в процесі навчання, студенти можуть отримати подвійний диплом, навчаючись в університетах Іспанії, Франції, Фінляндії, Великобританії, Данії; – існує можливість підробітку в Student Assistance Office; – при вузі існує “Бюро кар’єри”, яке допомагає випускникам у пошуку роботи.
Також ми були на екскурсії у столиці Польщі – Варшаві. Це прекрасне місто, з великою кількістю населення, торгових центрів, парків та прекрасних будівель. Місто вразило нас своєю красотою та ввічливістю.
	Вражаючою була поїздка до логістичного центру Decathlon у м. Лодзь. Центр є другим за масштабами об’єктом складського комплексу компанії Decathlon в Польщі. Логістичний центр обробляє замовлення як для стаціонарних, так і для інтернет-магазинів. У комплексі виділений спеціальний департамент, який займатиметься інтернет торгівлею. Комплекс обслуговує магазини Decathlon в Польщі, Литві, Латвії та Естонії, а в майбутньому в Словаччині і Чехії.
Також побували на заводі AББ у Лодзі – найбільший виробничий центр компанії в країні. Він також є одним з найбільших та найважливіших виробників розподільних трансформаторів, силових трансформаторів та ізолюючих компонентів для силових трансформаторів у світі.
	Продукція від заводу доходить до ринків десятків країн по всьому світу, а інженерно-технічний персонал – елітне представництво своєї професії. Завод був систематично модернізований протягом багатьох років. Інвестиції в енергетичну та теплову інфраструктуру дозволяють заощаджувати мільйони мільйонів на рік, і компанія сприймається як лідер у сфері захисту навколишнього середовища та енергоефективності. .
В один з днів нашої поїздки ми вирушили на екскурсію до компанії «BOSH». Екскурсія проводилась на англійській мові, але це нам не стало перешкодою. Тут ми вперше побачили як виготовляють пральні машини
	Дуже дякуємо Лодзькому політехнічному університету і Чернігівському національному технологічному університету за чудову подорож! Короткий відеозвіт практики у Лодзькому політехнічному університеті (Польща).